Процедура юридичних досліджень «Due Diligence» (Дью Ділідженс) в Україні

  • Оценили: 97

    1000 грн. від 10 робочих днів

    Послуга доступна по всій Україні (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів, Дніпродзержинськ, Чернігів, Вінниця, Житомир, Хмельницький). Пропонуємо різні форми оплати

    «Бізнес - це вміння приймати правильні господарські рішення в умовах невизначеності» (Гарвардська школа бізнесу).

    В обіг сучасного вітчизняного бізнесу активно входять нові терміни:  маркетинг, консалтинг, неймінг тощо, здебільшого англомовні, а історично – латинські, і їх знанням вже не личить хизуватися, як в «буремні 90-ті». Але ж культура ведення бізнесу не так вже й змінилася з тих часів, і саме тому активне застосування подібної термінології ще на дає підстав бути впевненим у порядності та відповідальності партнера чи й державного органу.

    Поняття due diligence належить саме до таких суто «західних» і не властивих слов'янській ментальності, та практика ведення бізнесу свідчить на користь його якнайширшого задіяння у вітчизняні підприємницькі стосунки. Характерним є й те, що однозначно перекласти це словосполучення не видається можливим, що не лише не шкодить, а й розширює перспективи його застосування – в  літературі можна зустріти такі тлумачення, як «перевірка належної сумлінності», «правовий аналіз історії юридичної особи», «вивчення діяльності компанії», «дослідження бізнесу» тощо. Найбільш широко його можна охарактеризувати як неформальну процедуру збору і аналізу інформації з метою оцінки різноманітних ризиків, без яких неможливо уявити живий процес бізнесу. Хоча письменник і сказав «Не було б ризику - не було б і прогресу!» (В.Вересаєв), але ж будь-який ризик в бізнесі повинен випливати із аналізу та розрахунків, і передбачити долю підприємства, ідеї чи проекту можливо саме завдяки due diligence.

    Вперше цей термін знаходимо в законодавстві США про цінні папери 1933р., коли він був визначений прямо – з метою надати стандарт для судової практики з обсягу вимог до його проведення щодо різних компаній, і означав «розкриття брокером перед інвестором інформації про компанію, акції якої торгуються на фондовій біржі». В сучасному розумінні due diligence розроблявся  в Швейцарії в 1970-х рр.. - задля уникнення жорсткого державного регулювання і контролю за діяльністю банків.

    Зрозуміло, що в наш бізнес-світ ця послуга почала поступово проникати лише в 2000-2001 рр. - час зростання української економіки після тривалого спаду 90-х, а найбільш бурхливо ринок послуг з проведення юридичного аудиту став розвиватися з 2004 року, коли в Україні з’явилися великі іноземні компанії та  оформилися найбільші вітчизняні фінансово-промислові групи.

    Цікаво, що окремі елементи due diligence виявлялися і за часів панування адміністративно-командної системи – хоча в СРСР не могло бути й мови про такі беззастережні принципи ринкової економіки, як приватна власність, вільна конкуренція, свобода вибору тощо, управлінські рішення з питань передачі підприємства зі сфери компетенції одного відомства до сфери компетенції іншого завжди обґрунтовувалися, в т.ч. і юридично.

    Звичайно, гучне позиціонування консалтингових фірм на практиці здебільшого теж виявляє брак досвіду аудиторів - зайву концентрацію під час аналізу на несуттєвих питаннях, в той час як дійсно важливі для інвестора аспекти залишаються подекуди недослідженими. На жаль, навіть наявність дипломів та знань, отриманих спеціалістами таких компаній в блискучих юридичних та економічних вишах за океаном, в Україні не можуть бути застосовані в повному обсязі - спірне податкове законодавство, низька якість фінансової звітності, складність бухгалтерського обліку, наявність на підприємствах великої кількості активів, що не підлягають подальшій експлуатації (на старих підприємствах, створених ще до набуття Україною незалежності 1991 року) інколи зводять нанівець усі прагнення висококваліфікованих аналітиків під час проведення  due diligence.

    Особливо ретельно треба підходити до вибору експерта для його проведення, якщо покупець і продавець знаходяться в різних юрисдикціях або коли об'єкт нерухомості та зацікавлений в ньому суб'єкт перебувають у різних країнах. Для західних партнерів сам стиль вітчизняного підприємництва, навіть його організаційно-правові форми, а тим паче – українське законодавство, видаються не зовсім зрозумілими, і тому запорукою угоди може стати якраз налагодження партнерських відносин, сприяти яким і повинен Due Diligance.

    Коли без Due Diligance не обійтися?

    Сьогодні проведення Due Diligance в Україні найбільш затребуване іноземними компаніями, а його обсяг прямо залежить від рівня інвестування, адже об’єктивно саме іноземні партнери не зроблять жодного бізнес-кроку без чіткого аналізу та бачення перспектив. На даному етапі найбільш часто практикується в Україні проведення Due diligence як супровід угод M&A (mergers & acquisitions – з англ. "злиття і поглинання") – будь-яких угод, які передбачають зміну корпоративних прав.  

    Необхідно проведення Due Diligance і при виході підприємства на міжнародні ринки капіталу шляхом IPO - первинного публічного розміщення акцій. Практика свідчить, що, на жаль, у половині таких спроб українські підприємства зазнають невдачі в цьому процесі – через недотримання вітчизняними емітентами вимог лістингу (сукупності процедур по включенню цінних паперів в біржовий реєстр) на їх міжнародному ринку. До того ж основні витрати компаній при проведенні IPO припадають на комісійні виплати партнерам і радникам, а, як відомо, на цьому наші бізнесмени «за звичкою» економлять. Взагалі, IPO під силу лише компаніям з великими оборотами і міцним становищем, а ризики виправдовують себе для сучасного виробника поки що в дуже обмежених галузях – хіба що сільськогосподарській чи переробній. 

    В світових масштабах важко перелічити сфери застосування  процедури Due Diligance, в кожній з яких вона набуває індивідуальних рис.  

    • у сфері патентної діяльності (промислової власності) - це  безперервна діяльність після виникнення задуму винаходу, націлена на його практичне здійснення;

    • у фінансовій сфері - належна перевірка та обстеження:

    • потенційним інвестором - фінансового стану та перспектив компанії, що претендує на отримання інвестицій, чи покупцем перед придбанням, купівлею її акцій, злиттям або поглинанням;

    • андеррайтерами - повноти і обгрунтованості інформації, наданої емітентом у зв'язку з розміщенням нового випуску цінних паперів; кредитором - виданих кредитів з метою визначення або переоцінки кредитного ризику;

    • в юридичній сфері -  дбайливість та обачність під час аналізу документації, особливо у договірній діяльності.

     

    Для західного світу цей термін є настільки практичним, що нікого не здивують ані екологічний (environment) due diligence - перевірка дотримання порядку користування надрами, землею, водами, атмосферним повітрям та іншими ресурсами, що є  складовими навколишнього природного середовища, чи технічний (technical) due diligence, що полягає в перевірці проектної та кошторисної документації, або маркетинговий (marketing) due diligence.

    У підході до практичного здійснення due diligence дуже важливі  комплексність та неформальність, особливо у дослідженні бізнесу. Можна без перебільшення стверджувати, що неадекватне сприйняття, певна неусталеність у свідомості цих принципів перешкоджають реальному due diligence у вітчизняних бізнес-процесах. Практики, які проводять великі дослідження на Заході, надають перевагу винятково комплексним дослідженням, до того ж неформального характеру, проведеним в усній формі, зокрема, шляхом опитування співробітників. Саме due diligence допомагає встановленню справді довірчих відносин під час укладання та проведення великої угоди між контрагентами.

    Етапи юридичного  (legal) due diligence

    Метою правового дослідження є вирішення двох ключових питань: чи варто укладати угоду взагалі і якщо варто - за якою ціною. Але ж очевидно, що на практиці спроби відповісти на ці питання здатні загнати у глухий кут навіть досвідченого підприємця чи призвести  успішну компанію до банкрутства. Аби цього не сталося, довірити проведення цієї відповідальної процедури варто лише перевіреним та практично зорієнтованим фахівцям, перш за все, юристам та економістам аналітичного спрямування. Саме вони зможуть закцентувати Вашу увагу на «підводних каменях» ззовні вигідних угод та знайти плюси у, на перший погляд, провальних проектах чи збанкрутілих фірмах. 

    Інша проблема - пошуки надійної інформації, яка повинна стати  об'єктом юридичного аудиту. Здавалося б, в світі інформаційного передозування та Інтернет-технологій за цим не забариться, але ж  увесь такий матеріал потребує через свою анонімність та високу вірогідність фейковості перевірки на релевантність та достовірність, аби слугувати матеріалом для аналізу.

    Окремим пунктом стоїть отримання інсайдерської – «закритої» інформації, яка з певних причин чи на даний момент не відома широкому загалу. Подекуди вкрай важко отримати згоду власника і дотриматись її правового режиму, але й переоцінити її значущість теж важко. Наприклад, в США спеціальна Комісія з цінних паперів  (SEC) виступає наглядовим органом, правомочним перевіряти угоди на чесність, і тут навіть презумпція невинуватості не працює. Найменша підозра в нечесності здатна підірвати репутацію та назавжди перекреслити підприємцю шлях на ринок.

    Відновлення привабливості ринку цінних паперів шляхом законодавчого обмеження будь-яких видів шахрайства в цій сфері  було одним із пріоритетів американської політики під час подолання економічної кризи 1929 р. Саме в Акті про біржові цінні папери 1934 р.  було дано визначення «інсайду». Сьогодні лише зайшовши до фінансового розділу Yahoo! і набравши назву компанії, можна оглянути список усіх компаній, які офіційно вважаються інсайдерами за останні два роки.

    Навіть якщо подібні  норми, що обмежують використання інсайду в бізнесі, і були б прийняті в Україні, навряд чи це змінило б реальний стан речей – достатньо проаналізувати долю термінів «комерційна» і «банківська таємниця», які закріплені законодавчо, але вимушені існувати у подвійному стандарті нашої правосвідомості. Взагалі, корупція, хабарництво та кумівство - найбрудніші риси вітчизняного (і не тільки) інсайду.

    Це ж стосується і відкритого збору інформації – на жаль, культура спілкування, не лише в бізнесі, дозволяє декому і певним компаніям також ігнорувати запити партнерів, залишаючи їх без відповіді.  

    Юридичний аналіз передбачає дослідження питань:

    • режиму власності;

    • адміністративно-правових аспектів (наявність дозволів, ліцензій, патентів);

    • зобов'язань і обтяжень, пов'язаних з об'єктом;

    • правової оцінки оподаткування та інших фінансових ризиків тощо.

    Для великих об'єктів можуть виникати питання і політичного, конституційно-правового характеру.

    Проведення  due diligence закінчується наданням звіту про стан об’єкта дослідження, який складається, як і будь-який документ подібного характеру, з трьох частин:

    • вступу (правові підстави для проведення аудиту - договір із замовником; документи, використані в якості предмета аналізу; нормативні акти, що застосовувалися в процесі);

    • основної частини (методики дослідження питань; ризики - попередні висновки, констатація фактів);

    • висновків (рекомендації замовнику).

    Види підприємницьких ризиків («підводні камені»), на які варто звернути увагу:

    • невиконання зобов'язання боржником;

    • втрати майна;

    • накладення арешту на майно або застосування інших забезпечувальних заходів;

    • визнання угоди недійсною;

    • накладення стягнення на майно, цінні папери (акції);

    • залучення контрагента до відповідальності (податкової, адміністративної або кримінальної).

    У сучасному світі Due Diligance давно став необхідним етапом не лише процесу інвестування, а й управління ризиками. Дослідження об'єкта інвестування можливе і після вкладення коштів, залишаючись інструментом захисту інтересів інвестора. Також дуже цінним видається залучення до його проведення осіб, які не є фаховими юристами чи економістами, але володіють знаннями в суміжних сферах діяльності (службовці, експерти, персонал компанії), що вимагає поступового просування нашої бізнес-спільноти та пересічних громадян до справді європейських гуманістичних та демократичних цінностей у спілкуванні.

    Складність надання послуг Due Diligence у вітчизняних реаліях пояснюється насамперед низькою культурою підприємницьких взаємин, глобальною атмосферою недовіри та почасти – відвертим ігноруванням принципів чесності та прозорості. Та необхідність модернізації виробництва, розвиток відносин з інвесторами, вихід на міжнародні ринки капіталу переконливо доводять, що саме відкритість та дотримання договірних умов в ділових стосунках сьогодні вже не мода, а обов'язкова вимога.

    Якщо Ви прагнете до впевненості, надійності та прибутковості свого бізнесу – зверніться до нашої компанії за послугою  Due Diligance напередодні важливого контракту чи придбання нерухомості. Наші фахівці – як юристи, так і кваліфіковані економісти та бухгалтери – зможуть забезпечити Вас вичерпною інформацією щодо вигідності певної операції. Зважте на досвід великих: «Всякого роду безпринципна діяльність зрештою призводить до банкрутства» (Гете).

     

    comments powered by Disqus

    Якщо ви виявили помилку чи неточність в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter

Зворотній дзвінок

Замовлення послуги

Безкоштовна консультація

X

Замовлення послуги