Кредитні спори з банками

  • Послуга доступна по всій Україні (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів, Дніпродзержинськ, Чернігів, Вінниця, Житомир, Хмельницький). Пропонуємо різні форми оплати

    Допомога у спорах із банками, іншими фінансовими установами

    Останнім часом спори з фінансовими установами щодо повернення кредитів не сходять зі шпальт ЗМІ та перших повідомлень в новинах дня. І це зрозуміло – по-перше, стрімке зростання курсу долара до гривні, що принципово вплинуло не кращим чином на можливість повернення кредитних заборгованостей, а по-друге, нестабільна політична ситуація, яка завжди відбивається аналогічно на економіці загалом. Зрозуміло, більшість населення України нові кредити брати не поспішає, але й існуючі потрібно повертати.

    Постанова Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 р. № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» із змінами, внесеними згідно з його ж Постановою № 7 від 07.02.2014 р., визначає законодавчі акти, на які повинні посилатися суди при розгляді таких спорів:

    • Конституція України (ст.ст. 41, 42, 99);

    • ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р.;

    • глави 52, 53, 71 ЦКУ;

    • ЗУ "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 р. № 2121-III;

    • ЗУ "Про заставу" від 02.10.1992 р. № 2654-XII;

    • ЗУ "Про іпотеку" від 05.06.2003 р. № 898-IV;

    • ЗУ "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 р. № 1023-XII;

    • ЗУ "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.2003 р. № 1255-IV;

    • ЗУ "Про Національний банк України" від 20.05.1999 р. № 679-XIV.

    Способи захисту прав особи визначено у ст. 12 ЦКУ, і треба зазначити, що судовий шлях є не найкращим з методів та не завжди призводить до бажаного результату – зважаючи на рівень внутрішньої «юридичної захищеності» банківських структур та їх величезний вплив на діяльність держави, але участь грамотного юриста може змусити банк йти на поступки.

    Можливі шляхи розв’язання проблеми

    •       Мирова угода

    Добровільна згода кредитора на надання розстрочки позичальнику  в оплаті кредиту, процентів, зменшенні штрафів оформляються додатковими угодами до основного кредитного договору  (відстрочення або перенесення сплати кредиту у зв'язку з тяжкими матеріальними обставинами, станом здоров'я). Інколи кредитор висуває додаткові вимоги щодо надання позичальником певних гарантій сплати: поруки, додаткової застави чи іпотеки майна тощо.

    •  Розірвання договору на підставі зміни істотних умов (ст. 652 ЦКУ)

    Зниження останнім часом (з 2008 р., з 2014 ) курсу гривні  до іноземних валют  майже   в 2,5 рази спричинило різке підвищення процентів та сум виплат  за кредитними договорами у валюті (які завжди значно меші, ніж у гривні, і тому люди брали кредити переважно у валюті), адже у багатьох кредитних договорах прописані плаваюча процентна ставка або право кредитора на її збільшення. Позичальники стали вимагати від банків зміни договорів у зв’язку зі змінами істотних умов – дохід ми отримуємо у гривні, а сплачувати кредити повинні у валюті.

    Але вищезазначена Постанова № 5 висунула обмеження до дії ст. 652 ЦКУ – позичальнику, на якому лежить весь тягар доказування, необхідно довести цілу низку фактів: «істотність» цієї умови в договорі; впевненість сторін на момент укладення договору в тому, що така зміна обставин не настане; одночасну наявність чотирьох умов ч. 2 ст. 652 ЦКУ. На практиці це виявляється майже неможливим, а тому такі види спорів у суді закінчуються здебільшого не на користь позичальника.

    • Розірвання договору на підставі його укладення з порушенням ст. 65 СКУ.

    Відповідно до ст. 61 СКУ, об`єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя, тобто кошти, з яких передбачається здійснювати виплати за кредитним договором. Однак ВСУ ще в 2010 р. зазначив, що положення статті стосуються саме розпорядження майном, а не права одного із подружжя на отримання кредиту, оскільки кредитний договір не створює обов`язків для другого із подружжя, а лише для позичальника як сторони договору.

    Тобто при укладені кредитного договору має бути наявна письмова згода другого члена подружжя на отримання кредиту - з чітким визначенням сум, дат та умов. В разі відсутності такої згоди чи її неправильного оформлення Ви вправі посилатися на порушення закону.

    • Розірвання договору на підставі порушення ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів»

    Стаття 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» поширюються лише на фізичних осіб, і тому посилатися на на неї не можуть, в разі взяття кредиту, приватні підприємці та юридичні особи (тобто суб’єкти господарювання).ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг» від 22.09.2011 р. N 3795-VI було внесено зміни до ст. 11, а саме: її норми поширюються на усі правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту – як ті, що виникають під час його укладення, так і під час виконання. Раніше йшлося лише про момент укладення. Після вступу в силу Закону №3795 багато клієнтів вирішили скористатися правом на реструктуризацію кредиту, зокрема, переведення валюти у гривню за курсом, який існував на момент отримання кредиту. Але ніхто, і суд в тому числі, не вправі кредитора зобов’язати здійснити таку реструктуризацію, крім того, є певні вимоги щодо застави кредиту, і економічна доцільність процесу в результаті може зійти нанівець.

    • Визнання недійсності кредитного договору на підставі факту введення в оману при отриманні кредиту (ст.ст. 229-230 ЦКУ)

    Це одна з найхарактерніших проблем цього типу справ – наявність в більшості договорів, розроблених банківськими юридичними службами, т. зв. «прихованих платежів». Хоча під час отримання кредиту кредитор надає начебто всю інформацію, передбачену ст. 11 ЗУ «Про захист прав споживачів» та Постановою НБУ №168 від 10.05.2007 р. щодо Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, згодом виявляється, що у додатках (надрукованих зазвичай майже не придатним для нормального читання шрифтом) можна знайти посилання на вимоги додаткових платежів, які впливають на фактичний розмір процентів і дійсний розмір платежів за кредитом.

    Характерно, що судова практика за цією категорією справ неоднозначна, в узагальненні ВСУ взагалі відсутні згадки про неї, але це дійсно найбільш реальний шлях до звільнення від кредитних зобов’язань. Дуже часто при цьому може знадобитися висновок судово-бухгалтерської експертизи.

    В будь-якому разі без допомоги кваліфікованих юристів під час кредитних спорів не обійтися. Пам’ятайте, що усі двозначні норми у кредитних договорах тлумачаться на користь споживача. Також навіть якщо не вдасться визнати недійсність договору, ми можемо допомогти Вам скасувати рішення суду про стягнення штрафів за кредитними договорами, а їх сума часто у декілька разів може перевищувати суму самого кредиту. Договір, предметом якого є споживчий кредит в іноземній валюті, укладений після набрання чинності ЗУ  "Про внесення змін…» від 22.09.2011 р. № 3795-VI, може бути визнаний недійсним - надання (отримання) споживчих кредитів у іноземній валюті на території України забороняється (ч. 1 ст. 11 ЗУ  "Про захист прав споживачів").

    І ще вкрай важливе зауваження. Спори з банками суди завжди вважали майновими, а отже, вимагали від позивачів сплати держмита, що було суттєвою перепоною для оскарження кредитних договорів. Зміни у законодавстві звільнили позивача від сплати судового збору, якщо йдеться про  порушення його прав як споживача (ч. 3 ст. 22 ЗУ "Про захист прав споживачів").

    Істотно обмежені і повноваження колекторських служб, тепер їх можна притягати до відповідальності. Законом заборонено здійснення тривалих та періодичних візитів колекторів до житла споживача, постійних телефонних, факсимільних, електронних або інших повідомлень без його на те згоди. Також офіційно заборонено публічне розповсюдження інформації про наявність боргів і звернення до родичів або друзів боржника.

    Варто скористатися послугами наших фахівців(а серед них не лише юристи, а й досвідчені економісти та бухгалтери) ще на етапі, який передує укладенню кредитного договору. Аналіз ризиків та розрахунок Ваших реальних фінансових можливостей з нашою юридичною підтримкою стане запорукою виконання кредитом його основної функції – отримати послугу чи товар, здійснити задумане, розпочати справу тощо – сьогодні й зараз, не переймаючись пошуком коштів вільних коштів..  

    comments powered by Disqus

    Якщо ви виявили помилку чи неточність в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter

Зворотній дзвінок

Замовлення послуги

Безкоштовна консультація

X

Замовлення послуги