Митні спори, суд з митницею, адвокат з митних справах

Послуга включає:

  • Професійна консультація спеціаліста;
  • Підготовка повного пакету документів;
  • Нотаріальне супроводження;
  • Сплата державних мит, зборів, платежів;
  • Проведення безпосередніх робіт пов'язаних з наданням послуги.

Договірна ціна 0.00 від 1 місяця
Митні спори, суд з митницею, адвокат з митних справах
  • Послуга доступна по всій Україні (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів, Кам’янське, Чернігів, Вінниця, Житомир, Хмельницький). Пропонуємо різні форми оплати

    Юридичні послуги у сфері митного права 

    Спори щодопорушення митних правил

    Захист вітчизняного виробника та економіки держави спонукають її до введення процедури сплати мита за ввезення товарів деяких видів з-за кордону, а також заборони на рівні закону вивезення за її межі певних товарів та інших предметів. Запроваджений державою митний контроль за переміщенням цих товарів з найдавніших часів наражався на найдосконаліші способи й спроби переміщення товарів та предметів поза сплатою митних платежів, які становили важливе джерело поповнення державної скарбниці – тобто контрабандним шляхом. Упродовж століть митниця залишається яскравим уособленням державності й незалежності будь-якої країни, її владного і фінансового суверенітету.

    Інша річ, що в цій галузі, як в жодній іншій, кожен платіж повинен бути економічно виправданим та доцільним, а практика зрощення митного права з кримінальним та зайвої забюрократизованості проходження митного контролю, яка залишилась з радянського минулого, аж ніяк не сприяє входженню України до європейського економічного простору. Саме уніфікація, спрощення та демократизація більшості митних процедур є суттєвим чинником в процесі формування економічної стабільності ЄС та глобалізації міжнародної економіки в цілому.

    З метою активного застосування в вітчизняній митній практиці  європейського досвіду митного регулювання з 01.06.2012 р. введений в дію новий Митний кодекс України (МКУ) від 13.03.2012 р.

    Найважливіші новації для бізнесу:

    • розширення суб’єктного складу декларантів (це особа, яка самостійно здійснює декларування або від імені якої воно здійснюється) – раніше ними визнавалися лише резиденти, нині ж можуть бути й нерезиденти (громадяни, представництва іноземних компаній, іноземні перевізники тощо);

    • введення презумпції невинуватості декларанта, тобто за наявності неоднозначності трактування положень НПА з питань митної справи, внаслідок чого видається можливим ухвалення  рішення як на користь підприємств та громадян, так і на користь митного органу, рішення повинно прийматися на користь декларанта;

    • запровадження поняття митного компромісу – в разі порушення митного законодавства декларант має сплатити до Держбюджету суму, що дорівнює сумі штрафу та/або задекларувати товари в митному режимі відмови на користь держави, і тоді провадження у справі про порушення митних правил припиняється та здійснюється митне оформлення задекларованих товарів у звичайному режимі;

    • передбачення персональної відповідальності(кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та інш.) посадових осіб митниці за неправомірні рішення, дії або бездіяльність, у т.ч. в особистих корисливих цілях або на користь третіх осіб;

    • запровадження узгодження у здійсненні контролю за переміщенням через митний кордон України окремих видів товарів за принципом «єдиного вікна» - із застосуванням єдиної з митними органами інформаційно-телекомунікаційної системи;

    •  запровадження інституту уповноваженого економічного оператора, за яким певним підприємствам, які відповідають умовам ст. 14 МКУ (ведення ЗЕД протягом не менше 3 років, відсутність заборгованостей тощо), надається право користування спеціальними спрощеннями, що підтверджується шляхом включення його до Єдиного реєстру уповноважених економічних операторів та видачі йому відповідного сертифіката  на спрощення митних процедур та щодо надійності і безпеки (Порядок застосування спеціальних спрощень затверджено постановою КМУ від 21.05.2012 р. № 447 «Про затвердження Порядку застосування спеціальних спрощень, що надаються уповноваженому економічному оператору»);

    •  запровадження електронного декларування товарів, яке здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої ЕЦП (електронним цифровим підписом).

     Україна має перейти на 100% електронне декларування товарів до 1 січня 2017 р., що, безумовно, покликано значно скоротити час перебування на митниці та заохотити до співпраці закордонних партнерів.

    • можливість декларування товарів різних найменувань за одним кодом УКТЗЕД, якому відповідає найбільша ставка мита;

    • можливість подання попередньої декларації як декларації окремого виду - ввезення за нею товару на територію України дозволяється протягом 30 днів з дати її оформлення митним органом;

    • можливість переміщення транзитом через територію України незареєстрованих лікарських засобів;

    • можливість отримання безоплатних індивідуальних й узагальнених митних консультацій від митних органів з питань практичного застосування окремих норм митного законодавства України за зверненнями підприємств і громадян. В разі появи у зацікавленої сторони будь-яких сумнівів щодо її правомірності та обґрунтованості консультація може бути оскаржена до органу вищого рівня або до суду як правовий акт індивідуальної дії;

    • можливість внесення декларантом змін до митних декларацій навіть після того, як вони були оформлені, якщо такі помилки не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи до їх зменшення(не більше 2 разів на місяць);

    • скорочення  строку митного оформлення - протягом 4 робочих годин (раніше цей процес тривав добу)

    Наказом Державної митної служби України від 05.04.2012 р. № 205 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо строків митного контролю та оформлення товарів за вантажною митною декларацією» також чітко визначено випадки, коли можливе збільшення строку оформлення:

    • проведення митного огляду товарів за участю представників інших контролюючих органів;

    • затримка у пред’явленні декларантом товарів для митного контролю;

    • складення протоколу про порушення митних правил;

    • проведення досліджень (аналізу, експертизи), проб і зразків товарів;

    • необхідність подання додаткових документів для перевірки дотримання прав інтелектуальної власності (призупинення митного оформлення товарів);

    • необхідність здійснення санітарно-епідеміологічного, радіологічного, екологічного, фітосанітарного контролю тощо.

     Умови дійсності митної декларації -  якщо товари, транспортні засоби комерційного призначення, оформлені за нею для вивезення за межі митної території України, не перетнули її державного кордону протягом 180 днів, така декларація визнається недійсною.

    Документи, необхідні для митного оформлення товарів:

    • митна декларація;

    • рахунок або інший документ, у якому вказана вартість товару;

    • декларація митної вартості (у встановлених випадках).

     Дуже важливим є й те, що новий МКУ визначає чіткі підстави для відмови в митному оформленні товарів і закріплює обов’язок митниці надавати в таких випадках вичерпні роз’яснення щодо причини відмови та інформації про порядок її оскарження. Також новий кодекс гарантує право одержувати письмове обґрунтування невизнання митної вартості товару, до того чітко визначено перелік документів, які митниця має право вимагати від декларанта.

    Зрозуміло, що митні органи повинні стояти на сторожі прав інтелектуальної власності під час переміщення товарів через митний кордон України - шляхом ведення митного реєстру об’єктів права інтелектуальної власності.

    Захист від безпідставних перевірок митними органами

    Кожна особа має право оскаржити шляхом подання скарги до вищестоящих органів рішення, дії/бездіяльність митних органів (протоколи про порушення митних правил, висновки й рішення про визначення митної вартості, податкові повідомлення-рішення тощо). Виконання оскаржуваного рішення може бути зупинено повністю чи в певній частині. Підставою для проведення будь-якої перевірки має бути наказ відповідного митного органу, про що має бути повідомлено підприємство, яке перевіряється.

    Найбільш прискіпливо митні органи перевіряють діяльність  підприємств, які мають пільги за митними платежами, а ЗЕД яких пов’язана із ввезенням гуманітарної допомоги.

    Перелік видів порушень митних правил є виключним (Глава 68 МКУ).

    Адміністративні санкції за порушення митних правил:

    • попередження;

    • штраф;

    • конфіскація товарів (безпосередніх предметів порушення та тих, які використовувалися для приховування безпосередніх предметів порушення) – (ст. 461 МКУ).

    Важливим нововведенням МКУ є значне збільшення розміру можливих санкцій.

    Органи, уповноважені розглядати такі справи:

    • митні органи - протягом 2 місяців (ст.ст. 468- 470, 474, 475, 477-481, 485 МКУ);

    • місцеві суди - протягом 3 місяців (ст.ст. 471-473, 476, 482-484 МКУ, а також усі справи про порушення митних правил, вчинені особами, які не досягли 18 років).

     Способи захисту передбачають з’ясування питань:

    • чи було вчинено адміністративне правопорушення,
    • чи винна особа в його вчиненні,
    • чи підлягає вона адміністративній відповідальності,
    • чи є обставини, що пом'якшують та/або обтяжують відповідальність,
    • чи є підстави для звільнення особи від адміністративної відповідальності,
    • а також інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

    Пам’ятайте, що в разі винесення митним органом або судом  постанови про притягнення до відповідальності за порушення митних правил в жодному разі не варто визнавати доконаність і остаточність цього факту. Слід звернутися до спеціалістів нашої компанії, оскільки  сформованої судової практики із цієї категорії справ та чітких позицій Мінюсту наразі немає, а наші досвідчені фахівці докладуть усіх зусиль, аби довести Вашу правоту, використовуючи задля цього усі вищезазначені легальні можливості.

    Дата оновлення 25.03.2024

    Якщо ви виявили помилку чи неточність в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter

Замовлення послуги