Договір страхування

Послуга включає:

  • Професійна консультація спеціаліста;
  • Підготовка повного пакету документів;
  • Нотаріальне супроводження;
  • Сплата державних мит, зборів, платежів;
  • Проведення безпосередніх робіт пов'язаних з наданням послуги.

2000 ГРН від 7 робочих днів
Договір страхування
  • Послуга доступна по всій Україні (Київ, Харків, Дніпро, Одеса, Львів, Кам’янське, Чернігів, Вінниця, Житомир, Хмельницький). Пропонуємо різні форми оплати

    Розробка договорів страхування

    Як і більшість юридичних термінів, слово "страхування" має латинське походження (від "securus" і "sine", які можна перекласти як  "безтурботність"). Страхування споконвічно символізувало захист та безпеку, тобто «попереджений – означає озброєний». Разом з тим викривлено-задержавлений підхід до цієї вкрай практичної теми за часів панування тоталітаризму блискуче характеризує безліч анекдотів про ілюзорність та формальність процедури «добровільно-обов’язкового» страхування, яке тоді мало місце.

    І дійсно, слово «страх» у слов’янських мовах викликає відверто негативні асоціації, в той час як страхування як правовий інститут покликане забезпечувати гарантування поновлення майнових інтересів особи. Страхування — одна з найдавніших категорій у сфері суспільних відносин: його первісні форми можна знайти вже за 2 тисячі років д.н.е., коли в законах Хаммурапі передбачалось укладання між учасниками торговельного каравану угоди про сумісну відповідальність за збитки, яких міг зазнати будь-хто з його членів внаслідок розбійного нападу.

    Разом з тим в сучасній Україні через законодавчу невизначеність наявності форс-мажорних ситуацій, самоусунення держави від проблем соціального захисту, сумнівні схеми діяльності страхових компаній населення здебільшого залишається в небезпеці сам-на-сам, втрачаючи майно, кошти і навіть єдиного годувальника родини. Але ж природне прагнення людини убезпечити себе і свою власність від  будь-яких катаклізмів завжди є і буде сильнішим за прогалини у правових документах і бюрократичну тяганину.

    Відносинам у сфері страхування присвячені Глава 67 Розділу ІІІ ЦКУ і ЗУ «Про страхування» від 07.03.1996 р. № 85/96-ВРв ред. від 04.10.2001 р., який і дає офіційне тлумачення: "Страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів".

    Страхування має дві форми – обов’язкове (ст. 7 ЗУ «Про страхування»), яке поділяється на державне і недержавне, стосується пріоритетних об'єктів страхового захисту,здійснюється на підставі законодавчих актів, які регламентують його види, умови й порядок проведення, та добровільне, яке, як свідчить його назва,засноване виключно на волевиявленні страхувальника.

    Норми щодо обов’язкового страхування містяться у спеціальному законодавстві: ЗУ «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 р. № 1961-IV, «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»від 02.03.2000 р. № 1533-ІІІ, «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 р. № 1058-ІV, «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням»від 18.01.2001 р. № 2240-ІІІ тощо. Як вбачається з назв законів, йдеться про захист на державному рівні найбільш вразливих ситуацій та категорій населення, і тому на забезпечення цих видів страхування передбачено відрахування відповідних платежів роботодавцем до спеціальних фондів. Також передбачено і обов’язкове особисте страхування – законодавчими актами, регулюючими професійну діяльність певних категорій працівників, яка пов’язана із високим ризиком для життя і здоров’я особи.

    Договір страхування закріплено в ст. 979 ЦКУ, ст. 354 ГКУ та в ст. 16 ЗУ «Про страхування». Він є двостороннім, оплатним, строковим, консенсуальним, публічним, договором про надання послуг та на користь третьої особи.

    Ст. 979 ЦКУ визначає договір страхування як «особливий вид фінансових перерозподільчих відносин, пов’язаних із зобов’язанням відшкодувати в майбутньому шкоду (збиток), заподіяну майновим інтересам страхувальника». Згідно з ним, одна сторона (страховик) зобов'язується  у  разі настання певної події (страхового випадку) виплатити  другій  стороні  (страхувальникові)  або  іншій  особі, визначеній   у   договорі,  грошову  суму  (страхову  виплату),  а страхувальник  зобов'язується  сплачувати  страхові   платежі   та виконувати інші договірні умови.

    Види добровільного страхування:

    • особисте страхування:

    • життя;

    • від нещасних випадків;

    • медичне (безперервне страхування здоров’я);

    • медичних витрат;

    • здоров’я на випадок хвороби

    • майнове страхування:

    • окремих видів транспорту (повітряного, наземного - крім залізничного, водного, залізничного);

    • вантажів і багажу;

    • від вогневих ризиків і ризиків стихійних явищ;

    • фінансових ризиків;

    • кредитів (у т.ч. відповідальності позичальника за непогашення кредиту);

    • інвестицій;

    • судових витрат;

    • виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій;

    • інших видів майна від інших ризиків.

    •  страхування відповідальності:

    • • цивільної відповідальності власників наземного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

    • •  відповідальності власників водного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

    • • відповідальності власників повітряного транспорту (включаючи відповідальність перевізника);

    • •  інших видів відповідальності перед третіми особами.

    Договір страхування укладається в письмовій формі, може укладатись шляхом видачі страховиком страхувальникові страхового свідоцтва (поліса, сертифіката), і у разі недодержання письмової форми  є нікчемним (ст. 981 ЦКУ).

    • Істотні умови договору страхування (ст. 982 ЦКУ):

    • предмет договору;

    • страховий випадок;

    • страхова сума - розмір грошової суми, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату у разі настання страхового випадку;

    • розмір страхового платежу;

    • строки  його сплати;

    • строк договору;

    • інші умови, визначені актами цивільного законодавства.

    Дуже важливим моментом є зауваження ст. 983 ЦКУ стосовно моменту набрання чинності договором страхування, а саме -  внесення страхувальником першого страхового платежу (якщо інше  не встановлено договором).

    Також стороною – страховиком у договорі страхування може бути лише юридична особа,  спеціально створена для здійснення   страхової  діяльності, що підтверджено видачею у встановленому порядку відповідної ліцензії (ст. 984 ЦКУ), фактом реєстрації в Уповноваженому органі спеціально розроблених Правил страхування   відповідного виду, а стороною - страхувальником може бути як фізична, так і юридична особа.

    Різновидами договору страхування є співстрахування (ст. 986 ЦКУ – коли за згодою страхувальника предмет договору може бути  застрахований  кількома страховиками, з  визначенням прав та обов'язків кожного) та перестрахування (ст. 987 ЦКУ - коли страховик  страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником).

    В кожній розвинутій державі страхування виступає необхідним елементом соціально-економічної системи суспільства та гарантує реальний захист майнових інтересів фізичних та юридичних осіб.

    Дата оновлення 16.03.2024

    Якщо ви виявили помилку чи неточність в тексті, виділіть її та натисніть Ctrl + Enter

Замовлення послуги