Особливості законного перебування перебування іноземців-працівників на території України

Українські роботодавці, приймаючи на роботу іноземця, прагнуть запроваджувати передові міжнародні стандарти організації праці та підвищувати рівень конкурентоспроможності компанії не тільки в Україні, а й на міжнародній арені.  В Україні кількість іноземних працівників останнім часом невпинно зростає, незважаючи на складну політичну та економічну ситуацію, про що свідчать, зокрема, дані Київського міського центру зайнятості щодо динаміки збільшення кількості дозволів на працевлаштування, виданих упродовж 2015 року, в порівнянні з 2014 роком.

 Поняття «Іноземець» та «Особа без громадянства» тотожно визначають ЗУ «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року № 3773V-II та ЗУ «Про громадянство України» від 18 січня 2001 р. № 2235-III, відповідно до яких «Іноземець» – особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав, а «особа без громадянства» – особа, яку жодна держава відповідно до свого законодавства не вважає своїм громадянином.

 Отже, Іноземцем та особою без громадянства є будь-яка особа, що не є громадянином України (далі – Іноземець). Поняття «Іноземець» не слід ототожнювати з поняттям «нерезидент», яке законодавство визначає як фізичні особи (іноземні громадяни, громадяни України, особи без громадянства), які мають постійне місце проживання за межами України, у тому числі ті, що тимчасово перебувають на території України.

Підстави продовження строку перебування іноземців в Україні визначає, зокрема, постанова КМУ від 15 лютого 2012 р. № 150 “Про затвердження Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України” (далі – постанова).

Відповідно до постанови іноземці, за винятком визначеного цим документом кола осіб, при в’їзді в Україну повинні пройти процедуру реєстрації паспортного документа (далі – реєстрація).

 Строк, на який здійснюється реєстрація (строк перебування іноземця в Україні), визначений в п. 2 постанови, а саме

«іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:

 1) протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в’їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в’їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;

2) не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі  в’їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в’їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України.

3) на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в’їзду за візою, оформленою до 11 вересня 2011 року».

 Таким чином, режим перебування іноземців в Україні «не більш як 90 днів протягом 180 днів» є більш привабливим та прийнятним для іноземних працівників з безвізовим порядком в'їзду в Україну. Як показує досвід більшість іноземців, що працюють в Україні на підставі дозволів на працевлаштування, є громадянами держав з візовим порядком в’їзду, і це ускладнює їх легальне перебування на території України. Але в загальному вигляді, ця норма є незручною як для іноземців з візовим порядком в’їзду, так і безвізовим, передусім для іноземців, метою приїзду в Україну для яких є працевлаштування та ведення бізнесу в Україні.

 Одним із варіантів продовження перебування в Україні є продовження строку дії реєстрації шляхом проставлення в паспортний документ відповідного штампа, який скріплюється реєстраційною печаткою, та занесення відомостей про іноземця та його паспортних даних до відповідного обліку. Перебування іноземця в Україні може бути продовжене на весь час існування обставин його приїзду до України.

Недоліком викладеного способу є припинення строку, на який іноземцю було продовжено перебування в Україні у разі першого перетину кордону України.

 Другою підставою продовження перебування в Україні є отримання Посвідки на тимчасове проживання в Україні. Ця посвідка видається на строк дії дозволу на працевлаштування. Перелік документів, що подаються до Державної міграційної служби України, дещо ширший, аніж для попереднього варіанта. Перевагою Посвідки на тимчасове проживання є можливість іноземця безперешкодно перетинати кордон України протягом строку дії виданої посвідки.

 Отримання Посвідки на тимчасове проживання передбачає тимчасову (на строк її дії) реєстрацію іноземця за адресою, вказаною в договорі оренди. Для отримання посвідки на тимчасове проживання під час укладення договору оренди потрібно враховувати не лише рекомендації стосовно договору оренди у разі продовження терміну перебування в Україні, орендодавець має погодитися зареєструвати іноземця на строк дії посвідки на тимчасове проживання (до 1 року) за адресою житлового приміщення, вказаного у договорі оренди. Більшість орендодавців зазвичай відмовляються реєструвати іноземців, навіть на чітко визначений строк, хоча жодних ризиків орендодавець у зв’язку з такою реєстрацією не несе.

 Більш до того, особа, яка отримала Посвідку на тимчасове проживання, повинна в 10-денний строк з моменту отримання посвідки зареєструватися за місцем проживання.

 Таким чином, на сьогоднішній день, найбільш оптимальним варіантом для іноземців, що мають бажання довгостроково працювати в Україні та законно перебувати на території України в межах строків, передбачених чинном законодавством України, є отримання Посвідки на тимчасове проживання. Проте, Посвідка на тимчасове проживання видається на один рік на строк дії дозволу на працевлаштування, і може бути продовжена на новий строк шляхом подачі документів до Державної міграційною службои за 15 календарних днів до закінчення строку її дії. Враховуючи деякі тонкоші процедури її отримання, більшість працівників-іноземців отримати таку посвідку у максимально стислі терміни фізично не можуть.

 З повагою, Масалов Михайло,

Юрист практики міграційного права Юридичної компанії “Реєстраційний сервіс”